ВЧИТЕЛЯМ
Ну що ж, мої колеги-вчителі,
Присядем, як годиться, на доріжку.
Ми — ті, що світло сіємо в імлі,
Даємо все, отримуємо — трішки…

Вчимо і від життя берем урок — 
Не із книжок знайоме слово “ стреси “... 
Ми просто тихо творимо добро,
І хай не в нас палаци й ”мерседеси “…

Нехай… До цього звикли ми давно —
Без пафосу нову епоху вершим.
Магічно прозвучить шкільний дзвінок —
І в клас зайдемо знову, мов уперше!
© Володимир Присяжнюк
м. Івано-Франківськ
31.08.2019